#16_днів_проти_насильства: домашнє насильство є злочином

Закони та їх ефективне застосування є важливою основою для запобігання насильству щодо жінок та дівчат та реагування на це грубе порушення прав людини. Акція “16 днів проти насильства”, триває з 25 листопада по 10 грудня, покликана привернути увагу на правові прогалини, які необхідно усунути, що є одним із важливих заходів запобігання, необхідних для припинення насильства щодо жінок та дівчат, яке з початком пандемії стало актуальним, як ніколи.

У всьому світі, ще до початку пандемії COVID-19, кожна третя жінка зазнавала фізичного або сексуального насильства в певний момент свого життя, переважно з боку інтимного партнера. Незважаючи на те, що 155 із 190 країн світу мають законодавство про домашнє насильство (станом на вересень 2019 року), неефективне впровадження законів, юридичні лазівки, закони, які роблять недостатньо для запобігання насильству або дозволяють винним залишатися безкарними, а також відсутність ресурсів у секторі юстиції та охорони здоров’я – це ті проблеми, які не дозволяють викорінити це ганебне явище.

У багатьох суспільствах існують глибоко вкорінені соціальні норми щодо сексуального права чоловіків та передбачуваної згоди жінок на будь-яку сексуальну активність у шлюбі. Незважаючи на феміністичні протести в XIX столітті, чоловіки мали законне право на секс у шлюбі в західній юриспруденції до 1970-х років. Проте, станом на червень 2017 року лише 77 із 185 країн мали чітке законодавство, яке передбачає кримінальну відповідальність за зґвалтування в шлюбі. З решти 108 країн 74 мають положення, за допомогою яких жінки можуть подавати кримінальну скаргу проти своїх чоловіків за зґвалтування.

Це залишає 34 країни (із 185), де зґвалтування в шлюбі не криміналізовано, а жінки не можуть подати кримінальну скаргу у випадку зґвалтування їх чоловіками. Крім того, у ряді країн досі зберігаються пункти, що звільняють винуватців від зґвалтування від переслідування, якщо вони згодом одружуються на жертві, що є вкрай дискримінаційним та суперечить стандартам прав людини.

Щорічно понад 1,1 млн українок зазнають фізичного, сексуального насильства та психологічного тиску в сім’ї. Однак, за допомогою звертається тільки кожна десята. А як же решта? Причин того, чому жінки мовчать про знущання над собою, кілька. По-перше, традиційне українське “б’є – значить любить” та “не винось сміття з хати”. Багато хто досі вірить, що від домашнього насильства страждають усі, тому говорити про це нема потреби. По-друге, багато жінок просто не знають куди звернутися за допомогою. Третя причина – це недовіра до служб, які таку допомогу надають. Зрештою, дуже часто самі постраждалі не усвідомлюють, що над ними чинять насильство. Наприклад, коли їм постійно докоряють, контролюють кожен крок чи забороняють працювати.

В Україні діє Закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, і з початку 2019 домашнє насильство є злочином. Закон передбачає низку послуг та сервісів, які може отримати людина, що зазнала домашнього насильства, та гарантує невідворотність покарання для кривдника. Усі задіяні служби із попередження та протидії насильства координують свою роботу між собою для того, щоб надати оперативну допомогу тим, хто її потребує.

Координатор у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі у Хмельницькій області – заступник голови облдержадміністрації, тел. 0382-70-35-40

Центр соціально-психологічної допомоги для осіб, що постраждали від домашнього насильства (Хмельницька область): (0382) 74-64-72

Центр матері і дитини (Хмельницька область): (0382) 62-21-50

Міжнародні нормативні документи

Загальна декларація прав людини

Декларація ООН про викорінювання насилля щодо жінок

Конвенція ООН про права дитини

Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок

Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція)(англ.)

Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства

Європейська конвенція про здійснення прав дітей

Національне законодавство